ҐЕҐА́ДЗИ, ДЗ
Ґеґа́дзи, дз и ґеґа́цки, цьок,, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407. Вх. Уг. 235. Ум. Ґеґа́дзьки. Вх. Лем. 407.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 347.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ҐЕ́ҐАННЯ, НЯ, →← ҐЕ́ҐАВКА, КИ,